Справжнє футбольне свято повернулось у Вінницю і це більш ніж подія для вінничан. Я наприклад отримав масу наслоди від атмосфери на стадіоні, заповнених трибун і що найголовніше від самої гри. Єдине, що не сподобалось так це те, що постійно потрібно було просити молодиків аби вони своїми спинами і статурами не заважали перегляду матчу так як я сидів з низу неподалік від стюарта та екс-нашого голкіпера Саші Гайдаржи та лавки запасних наших хлопців де активно та емоційно себе поводив наш тренер Юрій Соловєнко. На наступну гру проти новокаховської Енергії потрібно прийти раніше і сісти зверху під накриттям по самісінькому центру. Раніше під накриттям можна було зайняти місце без перешкод коли Нива грала у чемпіонаті міста та області а от тепер це вже проблематично це з однієї сторони не радує а з іншої це супер так як вболівальник активно йде на матчі.